Розмова з Олегом Олашиним

Після тривалої перерви продовжуємо рубрику «Розмова з…». В другому випуску - розмова з ужгородським дизайнером Олегом Олашиним, засновником агенції Brandsmithy та платформи Infographics [UA].

Перш за все - розкажіть трохи про себе? Як давно і за яких обставин ви почали робити інфографіку? Як можете описати свій прогрес у цій сфері?

Я графічний дизайнер та арт-директор, засновник невеликої брендингової агенції та медіа-платформи Infographics [UA]. Професійно займаюсь графічним дизайном близько 8 років. Проживаю в місті Ужгород.

Інфографікою займаюсь відносно короткий відрізок часу – трохи більше року. Першу варту уваги інфографіку розроблено влітку 2014 року. Це була некомерційна робота, виготовлена для Руху підтримки закарпатських військових. Волонтери у соцмережах розшукували людину, яка б допомогла візуалізувати необхідне спорядження для військових, на яке вони збирали кошти. Я відгукнувся на цей заклик. Так з’явилась інфографіка «Вартість спорядження бійця АТО», яка і досі мандрує у вигляді великого стенду по всіх волонтерських заходах в Ужгороді.

Станом на сьогодні мною створено близько двох сотень різнопланових інфографік. Так як в мене за плечима досить серйозна дизайн-школа, з розробкою інфографіки не було і нема жодних технічних складнощів, але зараз почав більше зосереджуватись на заповненні прогалин у знаннях в сфері візуалізації даних та картографії.

Ви є засновником агенції Brandsmithy, що займається графічним дизайном та розробкою айдентики, але я не побачив у переліку послуг власне інфографіки. Це для вас дві окремі сфери діяльності? Як ви гадаєте, чи вже склався в Україні ринок інфографіки?

Так, наразі бренд-дизайн та розробка інфографіки – це два окремі напрямки. Перший -  на 100% комерційна сфера, де вже напрацьований великий досвід, де вже склались певні стосунки із замовниками та партнерами. Що стосується розробки інфографіки – це зовсім інший, новий та незалежний напрям, який розвивається своїм власним шляхом.

На мою думку, ринок інфографіки в Україні перебуває у зародковому стані. Взагалі, рівень інфографічних робіт, які виготовяють і публікуть більшість інформаційних агенції та видань дуже низький – м’яко кажучи, аматорський. Інший приклад – у нас нема великих професійних студій чи агенцій, які спеціалізуються виключно на інфографіці та візуалізаціях, і які надавали б такі послуги інтернет-виданням чи друкованим ЗМІ. Ця ніша практично не заповнена.  

З якими виданнями чи організаціями ви працюєте? Мені здається, що частину робіт ви робите не для конкретного замовника, а просто так, а вже потім ЗМІ підхоплюють і тиражують її? What’s the point?

З вересня 2014 року до червня 2015 я тісно співпрацював з інформаційною агенцією «Слово і Діло». Також працював з Комітетом виборців України, розробляв інфографіки для проекту Free Crimea та ряду інших видань.

Дійсно, роботи під брендом Infographics [UA], які публікуються у одноіменному твіттер-акаунті, виготовляються не на замовлення. Це соціальна ініціатива і власний некомерційний проект. Інфографіка – це цифри і факти, тому вона є  дуже ефективним інструментом протидії фейкам, різним інформаційним вкидам та пропаганді. Складні питання потребують простих відповідей, які можна сформулювати виключно візуальною мовою.

Твіттер-акаунт Infographics [UA] започаткований у січні 2015 року в якості експерименту. Вже за місяць він мав більше двох тисяч підписників, серед яких топові українські медіа, зокрема «Українська Правда», «Укрінформ», «Радіо Свобода», «5-ий канал» та інші. За 8 місяців аудиторія виросла і наближається до 5 тисяч фоловерів. Це не дуже багато, але завдяки вірусності контенту, щомісячна кількість переглядів сягає 1 млн. Тому, де-факто Infographics [UA] – це ЗМІ. Соціальне ЗМІ із соціальною функцією.

Невдовзі ми з партнером плануємо зробити ренеймінг та ребрендинг Infographics [UA], а також  запустити інший майданчик та об’єднати його з твіттер-каналом. Це буде веб-сайт – концептуально новий, якщо порівнювати з класичними онлайн-медіа.

І також - наскільки я розумію, у таких випадках вам доводиться самостійно збирати дані та робити з них історію. Тобто це вже не лише дизайнерська, а й журналістська робота. Як взагалі вам комфортніше працювати - коли вам дають готові дані, чи коли збираєте самі?

Звісно, на пошук та аналіз даних йде інколи більше часу, ніж на дизайнерську частину роботи. Але комфортніше самостійно шукати інформацію – я одразу бачу, де можна використати ті чи інші дані і як вибудувати структуру інфографіки. Також траплялись випадки, коли замовники надвали неякісні дані – неповні чи з неавторитетних джерел. Це ще одна причина, щоб самому проводити збір даних і тримати все під контролем.

Помітив, що певні свої роботи перекладаєте іншими мовами? Це власна ініціатива? Чи знаходиться читач на ці переклади?

Так, переклади – власна ініціатива.

Серед фоловерів медіа-платформи Infographics [UA] більше двох десятків офіційних акаунтів дипломатичних представництв України у різних країнах – посольств та консульств, також акаунти Міністерства закордонних справ України, постпреда України в ООН Юрія Сєргеєва, багатьох українських дипломатів та журналістів провідних європейських медіа. Саме вони формують той пул підписників, які активно поширюють англомовну інфографіку серед своєї читацької аудиторії.

Також віднедавна налагоджена співпраця з міжнародною волонтерською групою «InformNapalm», яка допомагає перекладати інфографіку на різні мови.

Як побудований ваш робочий процес виготовлення інфографіки? Які поради ви могли б дати з приводу організації робочого процесу? Який ваш основний інструментарій? Чи не плануєте згодом розвиватись у напрямку інтерактивної графіки?

Процес виготовлення інфографіки в мене складається з двох етапів. Перший етап – пошук теми та інформації. Спочатку я знаходжу актуальні та цікаві теми. Для цього доводиться моніторити як українські медіа, так і зарубіжні. Інколи роблю переклади та адаптацію вже готових англомовних інфографік. Буває, що трапляється якась резонансна подія – тоді «вмикаю секундомір» і роблю так звану оперативну інфографіку. Так, наприклад, створювалась інфографіка про вбивсто Бориса Нємцова.

Коли тема визначена, розпочинаю збір даних для інфографіки. Знайти потрібну інформацію, перевірити її достовірність, досконало вивчити тему – це все кропітка робота, що потребує часу та терпіння.

Наступний етап  – це створення історії та структури інфографіки, а також безпосередньо дизайн. Я працюю без попередніх скетчів. Вся структура інфографіки вибудовується в голові ще на етапі збору даних, і потім залишається лише її «оцифрувати».

В роботі використовую стандартні векторні та растрові графічні редактори – Adobe Illustrator, Corel Draw та Adobe Photoshop.

У напрямку інтерактивної інфографіки є бажання розвиватись, але очевидно, що твітер-платформа для цього не підходить. Також бракує знань та навичок програмування. В останню сферу нема планів заглиблюватись, тому, можливо, інтерактивні роботи з’являться у кооперації з іншою людиною чи командою.

У вас загалом є доволі впізнаваний стиль - набір кольорів, layout і т.д. Як він сформувався? Чи можете відзначити якісь впливи? Мені от, скажімо, у ваших інфографіках відчувається вплив “РИА Новости” (композиційно) та FiveThirtyEight (header і footer).

Цей стиль сформувався практично одразу з першою комерційною роботою. Мінімалізм, чисті лінії, м’які приглушені палітри походять від стилю «_flat__ __design_», що кілька останніх років панував у графічному дизайні та дизайні користувацьких інтерфейсів (UI). І, дійсно, на мій стиль сильно вплинули роботи студії інфографіки «РИА Новости». Ще можу відзначити роботи таких авторів та студій, як [Франческо Франкі]((www.francescofranchi.com), Ніколас Фелтон, агенцій Accurat та The Design Surgery.

Ну, і звісно не можу не згадати про  FiveThirtyEight. Щодо наявності хедера та футера в інфографіках – це обов’язкові компоненти, так як мої роботи наразі не використовуються в контексті якихось новин, статей чи аналітичних матеріалів. Вони є самодостатніми, і за умови  тиражування іншими ЗМІ є потреба в назві та роз’ясненні (хедер), а також у зазначенні копірайтів та власної веб-адреси (футер).

Ви збираєте роботи інших видань у твіттері Infographic[UA] - чи є якийсь принцип відбору? Очевидно, ви доволі добре розумієте стан справ в українській інфографіці - можете назвати кілька яскравих команд чи дизайнерів? Які найбільші проблеми в роботі з інфографікою в українських видань ви вбачаєте?

Головні критерії відбору робіт інших видань – якісний дизайн, актуальність, достовірність даних. Втім, якщо раніше акаунт працював у форматі ручної агрегації і частка власних робіт була невеликою, то зараз йде тенденція до поступового нарощування об’єму власного контенту. Відтак відбір «чужих» робіт стає жосткішим, щоб відповідати певній планці якості.

Всі українські дизайнери інфографіки чи журналісти даних, про яких мені відомо і в яких можна чомусь повчитись, так чи інакше пов’язані з «Текстами».

Найбільшою проблемою в роботі з інфографікою в українських виданнях є те, що редактори дуже часто не розуміють, що таке інфографіка. Інколи навіть просто зображення, на якому окрім тексту нічого нема, називають інфографікою. Інша проблема – це низька якість дизайну. Переважна більшість онлайн-медіа генерує відверто слабку інфографіку. Досить часто зустрічаю роботи, в яких розробники намагалися максимально заповнити вільний простір візуальним сміттям – і на фоні якісь там фото, і купа недоречних ілюстрацій, і кумедні шрифти. Це все зайве, бо інфографіка одразу втрачає головну функцію – полегшення сприйняття викладеної інформації.

Які книжки, фільми чи курси лекцій ви би порадили тим, хто починає працювати з інфографікою?

Все залежить від того, звідки людина прийшла в інформаційний дизайн – з журналістики чи з графічного дизайну. Якщо з дизайну, то  спочатку варто ознайомитись з основними принципами інформаційного дизайну та методами візуалізацій. Якщо з журналістики, то спочатку – принципи візуалізації даних, а вже потім обов’язково курс молодого бійця з дизайну – навчитись основам композиції, колористики, типографіки та отримати базові навички верстки.

Одним з найкращих фахівців сучасності у сфері візуалізації даних є Альберто Каїро, тому сміливо можна розпочати свій інфографічний шлях з його книги «The Functional Art».

Початківцям також можу порекомендувати  короткостроковий курс з основ візуалізації , який щорічно проводить МГО «Інтерньюз-Україна» – так звану Школу інфографіки. Там можна отримати певні базові знання та перейняти досвід від  українських фахівців з графічного дизайну та інфографіки, а вже потім можна зайнятись самоосвітою. Ще важливо відстежувати та аналізувати роботи відомих авторів, студій чи інформаційних агенцій. Раджу підписатись на їх акаунти у соцмережах.

Головне – постійно розвиватись, вдосконалюватись і не зупинятись на якихось тимчасових досягненнях.