Теорія: Що таке візуальна грамота

Що таке візуальна грамота?

Давайте спершу розберемось, що таке грамота загалом? Під грамотою, як мені видається, ми зазвичай розуміємо уміння читати і писати. Тобто вміння сприймати та комунікувати інформацію. При цьому, важливою ознакою грамоти є уміння комунікувати інформацію без помилок, щонайменше - граматичних. Відповідно, однією з ознак грамотності подекуди вважається уміння ці помилки помічати (і виправляти).

Далі вже можна говорити про розвинення цих навичок: про розмір особистого словника, розуміння довгих складнопідрядних і складносурядних речень, знання спеціалізованої термінології, уміння формулювати свої думки чітко, просто, витончено та красиво, пояснювати складні речі просто і т.д.

Як ми можемо застосувати це визначення для пояснення концепту візуальної грамоти? Дуже просто. Візуальна грамота це уміння інтерпретувати різноманітні графіки та діаграми, уміння виявляти та виправляти у візуалізаціях помилки, а також уміння візуалізувати дані самостійно.

Розберемо по пунктах.

Уміння читати графіки

Візуальна грамота починається з уміння читати графіку, інтерпретувати діаграми та отримувати з них інформацію. Звісно, все починається із простих форм - стовпчикова діаграма, лінійна діаграма, кругова діаграма. Далі складніше - гістограма, діаграма розсіяння, графік густини, мережеві візуалізації. А потім вже всілякі екзотичні та неконвенційні речі (обличчя Чернова, діаграми Вороного?).

Уміння інтерпретувати візуалізації даних можна напрацювати, регулярно розглядаючи (уважно та прискіпливо) різноманітні діаграми та карти у матеріалах провідних видань (на зразок New York Times, Washington Post), намагаючись зрозуміти хід думок та мотивацію, що стоїть за тією чи іншою візуалізацією.

Уміння бачити та виправляти помилки

Дуже важливо випрацювати у собі звичку критично ставитись до візуалізації даних, навчитись виявляти слабкі риси або помилки у візуалізаціях та графіках. Поганий вибір способу кодування інформації, неправильний вибір діаграми, порушення принципів візуалізації (масштабів, наприклад), порушення конвенцій сприйнятя інформації (поганий вибір кольорів, скажімо),  відсутність візуальної ієрархії, візуальний шум та сміття.

Погані приклади візуалізацій таким чином для напрацювання візуальної грамоти не менш важливі, ніж хороші. Їх є сенс розбирати на предмет того, що ускладнює сприйняття інформації, що і як можна виправити, аби полегшити та прискорити комунікацію даних.

Уміння створювати візуалізації

Аналогом письма чи мовлення тут виступає уміння комунікувати дані за допомоги візуалізації. Розуміння того, як структурувати дані для візуалізації, та які дані взагалі є сенс візуалізувати, вміння обирати спосіб кодування інформації, який передає дані найбільш ефективно та уникає їх викривлення, уміння правильно підбирати вид діаграми - залежно від даних та задач візуалізації, уміння відсікати зайві елементи у візуалізації з метою зменшення шуму та посилення сигналу.

Тут, звісно, без практики ніяк. Треба робити візуалізації - в будь-який доступний спосіб (графічний редактор, табличний редактор, різноманітні сервіси для візуалізації даних, програмування), аналізувати їх, перероблювати, покращувати. Показувати друзям чи колегам та з’ясовувати, чи все їм зрозуміло у вашій візуалізації, знову переробляти.

Важливо зрозуміти, що візуальна грамота - не вроджена якість, а набута властивість. А отже, її можна і потрібно розвивати.